Расписание консультаций к экзамену по Медицинской химии (ГЄК)

для студентов 5-го курса очной формы обучения специальности

«Клиническая фармация»

Экзамен состоится 4 июня 2014 года в 8.00 в к.312

 

Дата	День недели	Время	Преподаватель	Предмет	Аудитория
30.05	Пятница	10.00-11.00	Лянная О.Л.	Медицинская химия	Комн.220
2.06	Понедельник	10.00-11.00	Лянная О.Л.	Медицинская химия	Комн.220
3.06	Вторник	10.00-11.00	Лянная О.Л.	Медицинская химия	Комн.220

1. Підготовка питань білету (30 хв).
2. Розв’язання типових питань діяльності з медичної хімії (15 хв).
3. Розв’язання ситуаційної задачі (15 хв).
4. Оцінювання теоретичної підготовки і практичних вмінь випускника.

Критерії оцінки знань державного іспиту:

Оцінка «відмінно» виставляється студенту який при відповіді на запитання виявив всебічні, систематизовані, глибокі знання програмного матеріалу, правильно та повністю виконав поставлене завдання, вміє грамотно інтерпретувати одержані результати; продемонструвати знання основної і додаткової літератури, передбачені на рівні творчого використання.

Оцінка «добре» - виставляється студенту, якщо при відповіді на запитання студент виявив певне знання програмного матеріалу, передбачене на рівні аналогічного відтворення, правильно виконав поставлене завдання, показав володіння практичними навичками, але припустив окремі несуттєві помилки, які не мають принципового характеру.

Оцінка «задовільно» - виставляється, якщо при відповіді на запитання студент виявив знання основного програмного матеріалу, в обсязі, що необхідний для подальшого навчання і роботи, в цілому справився з поставленим завданням, але при цьому окремими навичками володіє невпевнено, допустив незначні помилки в арифметичних розрахунках, демонструє здатність упоратися з виконанням завдань, передбачених програмою на рівні репродуктивного відтворення.

Оцінка «незадовільно» - виставляється, якщо при відповіді на запитання студент виявив серйозні пробіли в знаннях основного матеріалу, допустив принципові помилки, не зміг вирішити завдання і провести розрахунки.

Перелік рекомендованої літератури до підготовки до ДЕК

1. Фармацевтична хімія. Підручник для студ. вищ. навч. закл. і фар мац.ф-тіввищ. мед. навч. закл. ІІІ- IV рівнів акредитації / За заг. ред.. П.О. Безуглого та ін. – Х.: Вид-во НФаУ. – 2004. – 136 с.
2. Фармацевтическаяхимия. Учебноепособие. Под ред. Арзамасцева А.П. – М.:Гэотар-Мед. – 2004. – 640 с.
3. Туркевич М., Владзімірська О., Лесик Р. Фармацевтична хімія (стероїдні гормони, їх синтетичні замінники і гетероциклічні сполуки як лікарськи засоби). Підручник. Вінниця: Нова книга, 2003.- 461 с
4. Граник В. Г. Основа медицинскойхимии. - М: Вузовская книга, 2001 — 384 с
5. Фармацевтична хімія: Навчальний посібник/ За загальною редакцією П.О.Безуглого. - Вінниця, Нова книга, 2006.- 552 с.
6. Фармацевтическая химия. Курс лекций. 3 курс. – М.:Бином. 2012. – 380 с.
7. Фармацевтическая химия. Курс лекций. 4 курс. – М.:Бином. 2012. – 280 с.
8. Методичні вказівки з медичної (фармацевтичної) хімії для студентів 3 курсу навчання спеціальності «Клінічна фармація» / Лянна О.Л., Костюк О.В., Долгіх Г.В. / Під ред. професора Бразалука О.З./ ДЗ ДМА, Дніпропетровськ, 2011, 36 с.
9. Методичні вказівки з медичної (фармацевтичної) хімії для студентів 4 курсу навчання спеціальності «Клінічна фармація» / Лянна О.Л. / Під ред. професора Бразалука О.З./ ДЗ ДМА, Дніпропетровськ, 2013, 64 с.
10. Методичні вказівки з медичної (фармацевтичної) хімії для студентів 5 курсу навчання спеціальності «Клінічна фармація» / Лянна О.Л. / Під ред. професора Бразалука О.З./ ДЗ ДМА, Дніпропетровськ, 2012, 30 с.
11. Сучасні методи аналізу ліків у виробничій практиці клінічного провізора. Навчально-методичний посібник // Дзяк Г.В., Шульга С.М., Лянна О.Л., Дроздов О.Л., Бразалук О.З., 2013, 68 с.
12. Беликов В.Г. Фармацевтическая химия. – М.: Медицина, 1986. – 768 с.
13. Державна фармакопея України. – 1-е вид. – Х.:РІРЕГ, 2001. – 556 с.
14. Машковский М.Д. Лекарственные средства. – 15-е изд. – М.: Новая волна, 2008. – 1206 с.
15. Мелентьева Г.А. Фармацевтическая химия: В 2-х т. – М.: Медицина, 1976. – Т.1 – 780 с.; Т.2 – 827 с.
16. Руководство к лабораторным занятиям по фармацевтической химии / .под ред. А.П. Арзамасцева. – М.: Медицина, 1987. – 303 с.
17. Фармацевтичні та медико-біологічніаспектиліків / За ред. І.М. Перцева. – Вінниця: Нова книга, 2007. – 728 с.

Перелік запитань до ДЕКз Медичної хімії(2013/2014 н.р.)

1. Похідні ксантину: основні представники (кофеїн, теобромін, теофілін), хімічна будова, фармакологічна група, фізико-хімічні властивості, застосування в медицині.
2. Похідні барбітурової кислоти: основні представники (барбітал, фенобарбітал), хімічна будова, фармакологічна група, фізико-хімічні властивості, реакції ідентифікації та застосування в медицині.
3. Похідні кислоти сульфаніламідної: основні представники (стрептоцид, сульфацил-натрію), хімічна будова, фармакологічна група, фізико-хімічні властивості, реакції ідентифікації та застосування в медицині.
4. Похідні нітрофурану: основні представники (фурацилін, фуразолідон), хімічна будова, фармакологічна група, фізико-хімічні властивості, реакції ідентифікації та застосування в медицині.
5. Похідні фенотіазину: основні представники (аміназин, пропазин), хімічна будова, фармакологічна група, фізико-хімічні властивості, реакції ідентифікації та застосування в медицині.
6. Тетрацикліни: загальна хімічна структура, фармакологічна група, фізико-хімічні властивості; реакції ідентифікації; застосування в медицині.
7. Пеніциліни: загальна хімічна структура, фармакологічна група, фізико-хімічні властивості; реакції ідентифікації; застосування в медицині.
8. Естрогени: загальна хімічна структура, фармакологічна група, фізико-хімічні властивості; реакції ідентифікації; застосування в медицині.
9. Кортикостероїди: загальна хімічна структура, основні представники (гідрокортизон, дексаметазон) фармакологічна група, фізико-хімічні властивості; реакції ідентифікації; застосування в медицині.
10. Карденоліди: загальна хімічна структура, фармакологічна група, фізико-хімічні властивості; реакції ідентифікації; застосування в медицині.
11. Хімічні перетворення за дії натрію гідроксиду використовуються для оцінки якості лікарських речовин метіоніну та вікасолу. Поясніть хімічні перетворення лікарських засобів за дії натрію гідроксиду у залежності від структури речовини та умов реакції. Дайте пояснення та напишіть схеми реакцій взаємодії метіоніну та вікасолу з 10% розчином натрію гідроксиду. Вкажіть ефект, який спостерігається в цій реакції. Поясніть хімічні перетворення при гідролітичному розщепленні метіоніну за дії 30% розчину натрію гідроксиду.
12. Натрія нітрит використовується як лікарський засіб та як реактив у фармацевтичному аналізі парацетамолу. У відповідності з хімічною структурою та властивостями парацетамолу поясніть застосування натрію нітриту за різних умов в аналізі парацетамолу. Назвіть функціональні групи у молекулі парацетамолу, які обумовлюють можливість отримання азобарвника: поясніть оптимальні умови реакції азосполучення з первинними амінами та фенолами. Напишіть схеми реакцій.
13. В умовах промислового виробництва та в аптеках готують лікарські препарати з лікарським засобом наступної природи:

Для проведення аналітичного контролю та висновку щодо якості субстанції і лікарських препаратів наведіть:

1. Українську, латинську та хімічну (раціональну) назви даної сполуки, вкажіть її фармакологічну дію.
2. У відповідності з хімічною будовою обґрунтуйте фізико-хімічні та хімічні властивості, а також можливість їх використання для оцінки якості субстанції (назвіть нормативні показники; де можливо, наведіть схеми хімічних реакцій)

14. В умовах промислового виробництва та в аптеках готують лікарські препарати з лікарським засобом наступної природи:
15. Для проведення аналітичного контролю та висновку щодо якості субстанції і лікарських препаратів наведіть:
16. Українську, латинську та хімічну (раціональну) назви даної сполуки, вкажіть його фармакологічну дію.
17. У відповідності з хімічною будовою обґрунтуйте фізико-хімічні та хімічні властивості, а також можливість їх використання для оцінки якості субстанції (назвіть нормативні показники; де можливо, наведіть схеми хімічних реакцій)
15. Вітаміни можна застосовувати у вигляді рослинних зборів та індивідуальних лікарських форм. У спеціалізованій аптеці постійно є напівфабрикат рибофлавіну, з якого щоденно виготовляють очні краплі. Охарактеризуйте структуру та властивості рибофлавіну, а також, засновані на них, способи випробовувань. Яким видам контролю повинні підлягати розчини рибофлавіну? Опишіть послідовність виконання його хімічного аналізу в умовах аптеки. Поясніть умови зберігання рибофлавіну, укажіть які хімічні процеси можуть при цьому відбуватись.
16. У науково-дослідній лабораторії займаються питаннями аналізу місцево анестезуючих лікарських речовин. Використовуючи знання щодо хімічних властивостей, поясніть як відрізнити один від одного анестезин, дикаїн та новокаїн та наведіть хімічні реакції, які мають місце при виконанні ідентифікації.
17. Серед антикоагулянтів, які надійшли до аптеки, є лікарські форми неодикумарину та фепромарону. Вкажіть, до якої хімічної групи відносяться ці препарати. Базуючись на подібності структур цих речовин, поясніть загальні та приватні методики якісного аналізу. Обґрунтуйте умови зберігання цих препаратів. Укажіть, які процеси можуть відбуватися при недотриманні умов зберігання.
18. Для визначення справжності лікарських речовин – натрію, калію йодиду та кортизону ацетату використовується кислота сульфатна концентрована. Поясніть взаємодію лікарських засобів з кислотою сульфатною концентрованою виходячи з хімічних властивостей препаратів. Вкажіть значення реакції в оцінці їх якості:

а) Обґрунтуйте відновні властивості натрію та калію йодиду, напишіть схему реакції з кислотою сульфатною концентрованою, вкажіть результат реакції;

б) Поясніть хімічні перетворення кортизону ацетату за дії кислоти сульфатної концентрованої. Укажіть чи є дана реакція специфічною.

19. Відповідно до вимог Державної Фармакопеї України для оцінки якості лікарських засобів – натрію гідрокарбонату, дигітоксину та резорцину рекомендується визначення показників кольоровості та прозорості:

1. Виходячи із засобів отримання, умов зберігання та виготовлення даних лікарських засобів дайте пояснення хімічним перетворенням, які призводять до змін показників кольоровості;
2. Наведіть приклади хімічних речовин, рекомендованих ДФУ для виготовлення еталонів кольоровості та каламутності.

20. На фармацевтичному підприємстві випускають препарати складних ефірів саліцилової кислоти. На прикладі кислоти ацетилсаліцилової:

• здійсніть ідентифікацію кислоти ацетилсаліцилової згідно вимог ДФУ (реакції С і D).
• наведіть схеми реакцій, які відбуваються при виконанні проведених реакцій та поясніть їх значення в фармацевтичному аналізі.

 

МАТЕРІАЛИ ДО ЕКЗАМЕНУ (документи для підготовки до іспиту)

Перелік практичних навичок (витяг з ОКХ)

Питання до ДЕК 2013-2014

Перелік рекомендованої літератури

Регламент приведення державного іспиту з Медичної хімії та критерії оцінювання

Розклад консультацій до ДЕК